Дике забарвлення

Класика, яка підкорила світ

Коли люди вперше бачать абіссинську кішку, найчастіше вони знайомляться саме з диким забарвленням (Ruddy).

Саме цей окрас став візитівкою породи. Його можна побачити на старих фотографіях, у більшості книг про абіссинців і на сторінках міжнародних фелінологічних організацій. Для багатьох людей саме так виглядає справжня абіссинська кішка.

Проте за цією, на перший погляд, простою коричневою шерстю прихована дивовижна особливість, якої немає у більшості інших порід.

Чому забарвлення називається «диким»?

Назва Ruddy походить від англійського слова, що означає теплий рудувато-коричневий відтінок.

Українською його традиційно називають диким.

Таку назву окрас отримав завдяки своїй природній красі. Подивіться на абіссинську кішку в сонячному світлі — і ви зрозумієте чому. Її шерсть нагадує хутро маленької дикої пуми або каракала. Вона не має смуг чи плям, а ніби переливається при кожному русі.

Саме цей ефект і зробив Ruddy найвідомішим забарвленням абіссинської кішки.

Головна особливість — тікінг

Секрет краси дикого забарвлення полягає не в кольорі шерсті, а в її будові.

Кожна волосина має кілька світлих і темних зон. Це називається тікінгом.

Завдяки тікінгу шерсть не виглядає однотонною. Вона ніби оживає на світлі, створюючи м’який перелив кольору.

Саме ця особливість відрізняє абіссинську кішку від більшості інших порід.

Який колір має правильний Ruddy?

За стандартом CFA основний тон шерсті повинен бути теплим, насиченим помаранчево-коричневим.

На цьому теплому фоні добре помітний чорний тікінг, який і створює глибину кольору.

Найтемніші ділянки знаходяться вздовж хребта, на верхній частині хвоста та його кінчику.

Нижня частина тулуба, груди та внутрішня сторона лап мають світліший відтінок.

Саме контраст між теплим основним кольором і чорним тікінгом робить забарвлення таким виразним.

Якими мають бути ніс і лапи?

Навіть такі дрібні деталі мають значення.

У кішки забарвлення Ruddy:

• ніс — цегляно-червоний із тонкою чорною обводкою;
• подушечки лап — чорні або дуже темно-коричневі;
• кінчик хвоста — чорний.

Саме ці особливості оцінюють судді на виставках.

Чого не повинно бути?

Багато людей дивуються, коли бачать смуги на лапах або кільця на хвості у кошенят.

У маленькому віці це може зустрічатися.

Але у дорослої виставкової кішки корпус повинен залишатися максимально чистим.

За стандартом небажані:

• смуги на корпусі;
• плями;
• мармуровий малюнок;
• холодний сірий відтінок шерсті;
• нерівномірний тікінг.

Чим чистіший і рівномірніший окрас, тим вище його оцінюють експерти.

Чому Ruddy такий популярний?

Мені здається, справа навіть не в кольорі.

Саме це забарвлення найкраще передає характер абіссинської кішки.

Воно виглядає природно, благородно і водночас дуже ефектно.

Коли кішка рухається, шерсть починає переливатися, а чорний тікінг створює враження живого оксамиту.

Саме тому багато людей, закохавшись у абіссинців, обирають саме Ruddy.

Як оцінюють дике забарвлення на виставках?

Під час експертизи суддя звертає увагу не лише на загальний колір.

Важливими є:

• рівномірність тікінгу;
• теплий основний тон шерсті;
• відсутність смуг і плям;
• правильний колір носа;
• правильний колір подушечок лап;
• чорний кінчик хвоста;
• блиск шерсті;
• її текстура.

Усі ці деталі разом формують гармонійний образ абіссинської кішки.

Цікавий факт

Саме дике забарвлення найчастіше використовують у книгах, рекламних матеріалах і на офіційних фотографіях породи. Для багатьох людей воно стало символом абіссинської кішки.

Коротко про дике забарвлення

Висновок

Дике забарвлення Ruddy — це більше, ніж просто колір шерсті. Воно стало символом абіссинської породи та найкраще підкреслює її природну красу. Поєднання теплого основного тону, чорного тікінгу, граційної статури та блискучої шерсті створює той образ, у який закохуються з першого погляду.

І хоча сьогодні CFA визнає чотири забарвлення абіссинської кішки, саме Ruddy залишається класикою, з якої для більшості людей починається знайомство з цією дивовижною породою.