Як ми вирощуємо кошенят

Для мене вирощування кошенят — це не просто правильне харчування, контроль ваги та ветеринарний догляд. Це щоденне життя поруч із ними, спостереження за їхнім розвитком, характером і першими маленькими відкриттями.

Наші кошенята народжуються і ростуть поруч із людиною. Вони буквально не знають іншого життя — життя без людини. Для них людські руки, голос, дотики, домашні звуки та спілкування є природною частиною світу з перших днів.

Саме тому для нас важливо не лише виростити красиву, здорову абіссинську кішку, а й закласти той характер, з яким кошеняті буде легко жити у своїй майбутній родині.

Вага кошенят: маленькі цифри, за якими стоїть великий розвиток

З перших днів життя ми стежимо за вагою кошенят.

У ранньому віці вага — один із важливих показників того, як малюк росте, чи достатньо він отримує харчування та наскільки рівномірно розвивається.

Але для нас важливі не просто цифри на вагах. Кожне кошеня індивідуальне. Одне може бути трохи більшим, інше — компактнішим, одне швидше починає досліджувати світ, друге довше залишається біля мами.

Тому ми завжди дивимося на кошеня в цілому: його активність, апетит, поведінку, розвиток, якість шерсті, пропорції та загальне самопочуття.

Ми не намагаємося «підганяти» всіх малюків під одну цифру. Для нас важливіше бачити стабільний, природний розвиток кожного кошеняти.

Як змінюється абіссинське кошеня

Перші тижні життя — це дивовижний період.

Спочатку світ кошеняти дуже маленький: мама, брати й сестри, тепло та знайомий запах людини.

Потім відкриваються очі.

З’являються перші невпевнені кроки.

Ще трохи — і кошенята вже намагаються вибиратися зі свого затишного місця та з величезною цікавістю досліджують усе навколо.

Саме в цей час особливо помітно, наскільки швидко формується абіссинець.

Це надзвичайно активна, допитлива та орієнтована на людину порода. Маленький абіссинець дуже швидко починає цікавитися тим, що робить людина: приходить подивитися, сідає поруч, пробує залізти на руки, спостерігає за рухами та реагує на голос.

З кожним тижнем змінюється не тільки тіло кошеняти. Формується його характер.

І це один із найцікавіших моментів для заводчика — бачити, як із маленького клубочка поступово виростає особистість.

Соціалізація починається не перед переїздом

Я не вважаю, що соціалізація — це окремий етап, який можна провести за кілька тижнів перед тим, як кошеня поїде до нової родини.

Вона починається практично з народження.

Наші кошенята ростуть у домашньому середовищі, поруч із нами. Вони чують людські голоси, звикають до дотиків, домашніх звуків, руху, спілкування.

Їх беруть на руки.

З ними розмовляють.

Їх гладять.

З ними граються.

Вони бачать людину не кілька хвилин на день — людина постійно присутня в їхньому житті.

Тому для наших кошенят контакт із людиною не є чимось незнайомим або тривожним.

Навпаки — це їхня норма.

Вони не знають життя десь окремо від людей, у клітках або ізольованих приміщеннях. Вони не повинні в дорослому віці вперше навчатися довіряти людським рукам.

Вони ростуть із цим відчуттям від самого початку.

Для мене це особливо важливо, тому що абіссинська кішка — порода, яка дуже тісно взаємодіє з людиною. Абіссинець хоче бути поруч, спостерігати, брати участь у домашньому житті та знати, що відбувається навколо.

Вони не знають життя без людини

Напевно, саме цією фразою найкраще можна описати наших кошенят.

Вони не знають життя без людини.

Для них людина — не стороння істота, до якої одного дня потрібно буде звикнути.

Людина була поруч, коли вони тільки починали відкривати очі.

Була поруч під час їхніх перших кроків.

Під час перших ігор.

Коли вони вчилися їсти самостійно.

Коли вперше залізли туди, куди зовсім не потрібно було залазити.

І коли після активних ігор засинали поруч.

Звичайно, кожне кошеня має свій характер. Хтось більш незалежний, хтось постійно шукає руки, хтось неймовірно активний, а хтось спочатку уважно спостерігає і лише потім приєднується до гри.

Але для всіх них людина є природною частиною життя.

Саме цього я хочу від своїх кошенят.

Не просто красивої зовнішності.

Не просто правильної породної голови, великих вух, виразних очей і красивого тікінгу.

Я хочу, щоб це були кішки, яким добре поруч із людиною.

Гра — це теж розвиток

Для кошеняти гра — набагато більше, ніж просто розвага.

Під час гри воно вчиться координувати рухи, стрибати, балансувати, розраховувати відстань, взаємодіяти з іншими кошенятами та контролювати власні сили.

Абіссинські кошенята дуже активні.

Їм цікаво практично все.

Іграшка, коробка, тунель, новий предмет, рухома стрічка або навіть звичайний папір можуть перетворитися на цілу пригоду.

Ми даємо кошенятам можливість багато рухатися та досліджувати простір. Середовище поступово стає складнішим разом із ними.

Так формується впевненість.

Кошеня вчиться не боятися нового, а цікавитися ним.

Для абіссинця це особливо природно: доросла кішка цієї породи часто хоче знати абсолютно все, що відбувається у будинку.

І ця цікавість починається ще в дитинстві.

Ігри з людиною

Окреме місце займають ігри разом із людиною.

Так кошенята ще більше вчаться контактувати, розуміти нас і отримувати позитивні емоції від спільної взаємодії.

Для маленького абіссинця людина поступово стає не лише джерелом їжі або тепла.

Вона стає партнером для гри.

Тим, за ким цікаво спостерігати.

Тим, до кого можна прийти.

Саме з таких маленьких щоденних моментів і формується та особлива орієнтованість абіссинця на людину, за яку багато власників так сильно люблять цю породу.

Ми спостерігаємо за характером кожного кошеняти

Навіть кошенята одного посліду можуть бути абсолютно різними.

Один малюк першим біжить досліджувати нову кімнату.

Другий спочатку уважно спостерігає.

Третій найбільше любить людину і за будь-якої можливості намагається опинитися поруч.

Четвертий може бути справжнім маленьким дослідником, якому потрібно перевірити кожну полицю та коробку.

Мені важливо бачити ці відмінності.

Тому що майбутня сім’я отримує не просто «абіссинське кошеня».

Вона отримує конкретного маленького абіссинця — зі своїм темпераментом, звичками та характером.

І чим краще ми знаємо своїх кошенят, тим точніше можемо зрозуміти, яка сім’я підійде кожному з них.

Що для нас означає добре вирощене кошеня

Це не тільки правильна вага.

Не тільки якісне харчування.

Не тільки ветеринарний контроль.

І навіть не тільки відповідність стандарту породи.

Для нас добре вирощене абіссинське кошеня — це малюк, який фізично розвивається відповідно до свого віку, активно цікавиться навколишнім світом, багато рухається та грається, має досвід щоденного контакту з людиною і почувається впевнено в домашньому середовищі.

Це кошеня, для якого людські руки знайомі з дитинства.

Яке знає голос людини.

Яке звикло, що поруч із ним живуть, розмовляють, рухаються, сміються, граються.

Тому, коли настає час переїжджати у власну родину, для кошеняти змінюється дім і люди, але не змінюється головне — воно продовжує жити так, як жило від народження: поруч із людиною.

Саме так ми вирощуємо наших кошенят Ruddy Love.